ідеологічна експансія

1. зростання, розвиток, поширення

2. розширення, розтягування; збільшення (в обсязі)

3. простір

4. експансія

5. докладний виклад

- commercial expansion комерційна експансія

- cultural expansion культурна експансія

- economic expansion економічна експансія

- ideological expansion ідеологічна експансія

- territorial expansion територіальна експансія

- expansion of armaments накопичення зброї; збільшення запасів зброї

- expansion in cultural exchanges розвиток культурного обміну

- expansion of the currency розширення грошового обігу

- escalation of the ideological expansion посилення/ поширення ідеологічної експансії

adj ідеологічний

- ideologic(al) dispute ідеологічна суперечка; суперечка з питань ідеології

- ideologic(al) expansion ідеологічна експансія

- ideologic(al) influence ідейний/ ідеологічний вплив

- ideologic(al) substantiation ідеологічне забезпечення/ обґрунтування чогось

- ideologic(al) substitute ерзац-ідеологія

n імперіалізм

- continental imperialism континентальний імперіалізм

- cultural imperialism культурний імперіалізм

- "dollar" imperialism імперіалізм долара

- economic imperialism економічний імперіалізм

- "information" imperialism "інформаційний імперіалізм", "ідеологічна експансія"

- military imperialism військовий імперіалізм

ПОПУЛІЗМ ( від лат. populus - народ) - доктрина політичної дії, стиль політичної поведінки, що орієнтуються на безпосереднє спілкування з населенням, його інспірацію і мобілізацію. Етимологія слова "П." сягає часів Стародавнього Риму, коли у II - 1 ст. до н. е. на політичній арені виник рух т. зв. "популярів", що представляли інтереси численного плебсу. Лідери цього руху і репрезентували первинні форми П. Згодом назву П. почали пов'язувати з рухом широких верств амер. фермерів за аграрні реформи у Сполучених Штатах (90-ті рр. XIX ст.). На теренах Російської імперії подібний рух, що розпочався у друг. пол. XIX ст., називався народництвом. Обидва рухи певною мірою надихалися ідеалізованими уявленнями про минуле (аграрний романтизм); крім того, їх поєднувало прагнення політичних лідерів безпосередньо вплинути на народ (в Росії т. зв. "ходіння в народ") з метою збільшити свій вплив та здійснити відповідний тиск на державні структури. У більш загальному вигляді П. - відкрита політична апеляція до народу (зокрема "електорату"), до вподобань і мрій останнього, із кон'юнктурними закидами, спрямованими проти існуючих інституцій влади, улещуванням "пересічного громадянина" тощо. Поява і вкорінення П. у політичній практиці є уособленням і проявом масовізації політики, прикладом створення і використання ефективних стратегій політичного навіювання і маніпуляції. Найбільш сприятливі умови для виникнення і поширення П. створюються у кризових суспільствах, коли внаслідок руйнації традиційних структур значна кількість народу опиняється в стані зубожіння і намагається знайти прості і зрозумілі дороговкази у нових умовах життя. Арсенал П. (у негативному розумінні останнього) складається з демагогічних прийомів "демократії вулиці", мітингової риторики "простих гасел", спекулювання на примітивізмі і чутливості масової аудиторії, зловживання побутовою ксенофобією (як і всіма іншими фобіями "маленької людини") та ін. Разом із тим, П. відображає стихійний протест проти нехтування владною верхівкою потреб і проблем простих людей, протест проти бідності, злиднів і безробіття. Як певна ідеологічна форма колективізму П. не тільки протистоїть "атомізаторському індивідуалізму", а й обстоює визнання народу як головного чинника політики, а становище простого люду вважає головним критерієм позитивного змісту впроваджуваних реформ. У сучасному споживацькому суспільстві П. перестає існувати тільки в царині політики, здійснюючи експансію в усі інші сфери суспільного буття (П. релігійних проповідників, П. реклами, П. освітянський тощо), що призводить до спотворення останніх та спричиняє явища культурної деградації. Антитезами по відношенню до П. виступають відвертість (вміння говорити народу правду незалежно від існуючої кон'юнктури), реалізм (на противагу проголошуваних П. утопічних цілей) і елітарність (плекання недосяжних для "пересічної людини" цінностей).